Якось, після останньої "Сталевої грані" попросився я на майстер-клас по виведенню спусків до Вадима Коломійця, на що отримав люб'язну згоду від одного з найкращих українських найфмейкерів

. На майстер-клас щоправда приїхав без поковки(не подумав чомусь), але Вадим люб'язно виділив під цю подію поковку з 40Х13, до мого приїзду вже було вирізано дві заготовки для клинків, тож відразу стали до праці. Перша настанова і вперед. Я виводжу спуски - Вадим рівняє, не сказати щоб я не вмів до цього спуски виводоти, але Вадим незрівнянно досвідченіший і виходить у нього набагато краще й скоріше. Пару прийомів взяв на озброєння і дуже вдячний Видиму за науку, власне клинок котрий був мені в кінці оказії подорований і теплий прийом

. Після закінчення роботи Вадим вручив мені клинка зі словами:"Скажу тобі як художник художнику, тепер ти просто зобов'язаний зробити з нього ніж". Сказано - зроблено!
Тож: L5. Клинок 40Х13, 100Х27Х3,5 із залишками кованини(залишили, бо не було часу її прибирати повністю, товщина клинка вже була б замала, та й стрічку вбивати неохота), зведений в 0,5. Кованина надає йому певного шарму. Фініш - сатин, вирішив не чіпати, не полірувати, а залишити так, як було, тільки трайзеком тридцяткою пройшов аби почистити після збирання. Дароване, як відомо, не дарується й не продається, відтак маю ніж

Руків'я: 123Х30Х20, ріг лося, фібра, білий пластик, сувель берези тонована спиртовою морилкою. Форму хотів зробити, як частенько робить Вадим, із закругленим тильником, а вийшов "норвег"

, ну люблю я такі руків'я

.

L5

L5

L5

L5

L5

L5

L5