Одразу перепрошую за те, що пишу теоретичні відомості, а не з власної практики.
На практиці з "наших" бачив гартування в рослинній олії тільки у Анатолія (Тоха, КБ Плуг), а з "не наших" - у Леоніда Архангельського.
Теорія (з підручника "Техника и технологии производства и переработки растительных масел",
http://window.edu.ru/catalog/pdf2txt/159/73159/51472?p_page=3 ):
"2.13. Зависимость кинематической вязкости [мм2/с] растительных масел от температуры"
Для рафінованої соняшникової олії:
20 30 40 60 80 (градусів)
58,4 38,9 28,2 20,6 9,3 ([мм2/с], чим менше - тим менша в'язкість)
Оскільки, в загальному, нагрів машинного масла виконують для зменшення його в'язкості - то і нагрів рослинного так само зменшує цей параметр, тобто, повинен бути корисним з точки зору збільшення швидкості охолодження.
Теплопровідність, як написано там же, в "2.16. Зависимость теплопроводности [Вт/(м⋅К)] растительных масел от температуры" майже однакова в діапазоні 10-50 градусів (вищої температури в таблиці немає).
Тобто, виглядає так, що гріти градусів до 60-80 можна, і фізичний смисл в цьому є.
Але що там з температурою спалаху? В ГОСТ 1129-93 написано, що у рафінованої соняшникової олії вона повинна становити не менше 225 градусів Цельсія.
Аж цікаво стало. Аби не ковідла, взяв би пару баклажок олії, та й порівняв би з І-20. А так - довго ще не буду біля горну.