Мастер-нож

интересует мнение по формам
кованный нож - традиционных финских форм (иногда) - пуукко
давно хотел сделать.

клинок:
сталь ШХ15
размер :89*25*5. клин по обуху. спуски ввогнутые, сведен тонко,к острию потолще - гдетодо 0.5, угол подвода 30*. оставлена кованина. твердость 59-60 Роквелл. Термичка хорошо получилась. хорошо держит заточку, на излом выдержала моих 100 кило. Сегодня протравлю в азотке.

Рукоять, скандинавского типа : латунь/ береста /дуб. Монтаж всадной на эпоксидку. мореная, пропитка полимеризующимися маслами. Есть эстетический дефект - при шлифовке зацепил просверленное отверстие. видно эпоксидку. Щелей нет, на надежность не влияет.

Ножны (исключительно неакуратные рабочие но функциональные): кожа /формованый из термопластика вкладыш/ подвесное кольцо. Посадка глубокая. Фиксация надежная. при падении или приседании или другой нагрузке - не прорежет кожу и вашу ногу. кожаная вставка во вкладыше, со стороны рк не портит заточку.

как и все мои работы, прошел недельную проверку EDC: разделка кабанчика на 120-130 кил(без топора), по завершении провел керамикой по два раза, потом шашлык, бутерброды, ягоды (арбуз), палочки разные там. до сих пор в заточке не нуждается. Других Нареканий не обнаружено. Очень удобный  и резучий ножик, для руки среднего и большего размера. Жене моей не подошел.

согласно методики криминалистических дослиджень ХОЛОДНЫМ ОРУЖИЕМ НЕ ЯВЛЯЕТСЯ- короткий клинок, травмоопасная рукоять, отсутствие упора.
(https://lh5.googleusercontent.com/-glnW0coY2YU/VfAs4csPisI/AAAAAAAABfs/EaEdPB9TWfU/w599/DSC_0120.JPG)
(https://lh6.googleusercontent.com/-ZqjdXu6nVFM/VfAs4Ueq--I/AAAAAAAABfg/lMiuksEFMME/w599/DSC_0119.JPG)
(https://lh5.googleusercontent.com/-Y9l_-M6dax0/VfAs4luyLhI/AAAAAAAABfc/t3vUOVAJz6I/w599/DSC_0121.JPG)
(https://lh3.googleusercontent.com/-ErcFKC9QsX4/VfAs5CUVl3I/AAAAAAAABfk/WIrxryvFi2A/w599/DSC_0123.JPG)

Ну, если учесть что дословный перевод финского слова пууко означает нож с деревянной рукоятью, то задача выполнена. Теперь всё зависит от количества осмысленных повторений.
Типа: - если долго мучится, то что-нибудь получится.

Якщо зменшити ширину руків"я і тильник,буде набагато краще...ІМХО

кхм.....сильно? Бо якшо ледь-ледь, то нехай, а інакше :( Чойл в будь якому разі не сюди :(
кавун після ШХ не смердів рибою? А то я якось кухонником з ШХ почав було різати кавун, так такий аромат від контакту заліза з кавуном пішов, шо жах >:(

якщо -горизонтально збоку дивитись - то по висоті зменшити? зверху/знизу чи і там і там?  хоча приходили  думки вужче зробити - переживаю чи не прослабиться деревяшка, не розколиться?
якщо просто погратись - то максимально допустима по величині. а якщо груднинку в кабаськи вирізати то зручно. велика рукоять, є за що взятись в парі з маленьким крепким клинком.
тильник був більше- я вже й так зменшив - трохи менше мізинця. На фотках вроді стирчить байда - а так в руці вроді гармонує... І не дає вискочити даже в мокрій жирній руці (перевіряв).
по спускам - у мойому використанні є різні, увігнуті нічим не хужі, навіть є свої плюси - тривалий час після заточок остається тонке зведення. В даному випадку (5 мм обух) у твердому сирові не застряє- робив слайси. в твердій шкірці кавуна не клинив, яблука також нормально різав, ну по мясу та хрящам (сустави та хребет)- взагалі пісня.
одне що - масло на грінку не дуже добре мазати - залишається на ножі.
Шх і кавун (і не один)- нормально різав, рибою не пахне. Ніякої реакції. хоча з Ушкою таке буває-  запах виникає.
По чойлу окрема історія.... завтра відпишусь.

А по дереву? Ввігнуті спуски для цього не найкращий варіант

Подобається сталь ШХ15 на ножах (безумовно якщо грамотно проведене ТО), руків"я трохи зашироке, але знову ж якщо ніж під заказ і в руці замовника лежить зручно немає ніяких проблем (різна анатомія людей в частині кисті ).

ножны....

:O дошку не стругав, а одно/дворічні гілячки товщиною в палець зрізав як і всі (робив чопа - кору зняв, загострив... і підрізав біля сусідських будинків молодняк над тротуаром) - нічого незручного не замітив.

KVV
клинок - ковка і термічка моя. кувати й термічити вчили Володя Ляшко, Ігор Кононоов, Льоня і практика. Давали поради -експерементував, пробував писав що вийшло казали що не так. За що я їм дуже вдячний. Хоча, чеснокажучи, бувають ще огріхи різного характеру (як і у всіх) - але борюся з ними.

та знаю я  {0_2}
неакуратные шо писец....
екперементальні ... але поставленої задачі для себе - я досяг.
кожа тонка була... на устя склав у двоє - проклеїв , її побабчило. і шов покрутило... торці ще трошки підрівняю, але мабудь не спасе..
але все по порядку.
за ідею були взяті ножни фірми розеллі  (http://www.knife-heaven-shop.com/media/catalog/product/cache/5/image/800x/040ec09b1e35df139433887a97daa66f/r/o/roselli_231_bearclaw_uhc_steel_puukko_knife_handforged.jpg):

Ножны : ну это не ножны ивените , это отличная заготовка под них , если сточить все лишнее и придать форму , затем обтянуть по новой и прошить то будет лучше оригинала  ;)

40 минут писал, расписывал  что да как - и все пропало...

обіцяв вернутись ...

знаю що фіни роблять низькі спускив 0, аж до самої рукоятки. другі роблять рікасо без дульки, з дулькою.... в парамілі взагалі жах -подивіться.
Коли в мене появився бенч бонколлектор - і я його признав як чудий зразок інженерної думки ножебудови, еліт рівня. я почав його розбирати поєлементно, і що як зроблено, чому так, і як до какого дойшли.  Більшість думок були взяті мною як еталон.
Акуратність роботи на моїй лівій колінці не чета заводським умовам, та й мотивація не та, але що повинно бути так  то я роблю як треба. Але це все лірика, яку мало хто підтримає, вернемся до мого чойла.
таку ідею переходу клинка в рукоять (як сказано вище) я запозичив у Бенчів. Чому?
якщо взяти класичний скандинавський варіант рк до рукоятки - по перше цей см не використовується майже ніколи.
Точити його теж важко, тому більшість ножів через рік два - уже мають рекурву, а далі й взагалі кошмар. А якщо не використовується - навіщо точити. Тому потрібно бути маняком - але мі ж не такі.
 Рк до рукояті - палець ковзнув - і вже потрібно зупиняти кров.- тому відмовився від цого .
Варіант с рікасо без дульки....- майже те ж саме по заточці. Тим паче дуже часто використовуваний побутовий точильний камінь (скільки я бачив на гранях не дуже).
З дулькою краще але тут і є дулька. і занижене рікасо  ;D .  получається воно при ковці. якщо робити клинок обдиранням з пластини, рікасо  іде на рівні, або  даже нижче.
Якщо клинок кувати і проковувати спуски - то зона рк видається трохи за рікасо. Володя Ляшко підсказав мені як з цим боротись, попробував вийшло. трохи складніше чим звичайно. вмію. поки не потрібно. Залишив на потім.
Також в такому випадку легше заховати огріхи симетрії спусків.  {0_2}
Ну і з заточкою найкащий варіант. І пальцю є місце для маневру. Тому вже давно зупиився на такому варіанті.
А больстер більший за рікасо - щоб заховати кутик рк, і не різались ножни. (але вони все рівно чиркаються вигином рк)

Если бы Вы, сборке ножа и пошиву ножен, уделилиб столько внимания, сколько "писанине", поверьте, все бы выглядело, на много лучше.  ;)

+

по ножнам :
набирав 40 хв , пояснював. і все пропало...  :O  попробую за 5 хв.
ножни гібрид. перші мої комбіновані -
поєднано надійність захисту кайдексного типу (клинок від вологи яку кожа набирає, ногу від прорізання під час падіння або присідання), і плюси кожаних: тихі - кожа глушить тарабанчання металу по пластику, м*яка надійна фіксація "обжим веретена", при фіксації не портить ніж (пластикові царапали вороніння клинка, портили затирали рукоять.)
вкладиш: пробував робити трубчаті - щоб стик був ззаді під швом для класичного фінського типу- сильно тупить рк. Тому на одну сторону+ вставлена полоска кожі - рк не тупиться. кожа розсовує після термоформовки пластик і він не царапає лице клинка. полоска кожі з напуском назовні. в пластику закреплена алюміньовими заклепками. від прорізу надійно але не акуратно. але як по другому? я поки не придумав. Знаружі обшито кожею, прошита випущена кож вставка. вістя вкладишу конусне. Ніж попадає і вскакує сам, проблем з попаденням у вкладиш нема. Упор больтером  у дно вістя . Далі не продавиться.
Параноя з прорізанням ножен і ноги при присяданні і надавлені тілом або локтем на тильник рукояті -ЗОДОВОЛЬНЕНА.
кожа тонка - тому над вкладишом за двоє -намочена і проклеєна пва. Але все рівно побабчилась.
Замок держе добре. Хлястик від занього обшиву пропущений внутрь  обхвату  і служить  захистом задньго шва, підвісом для півкільця.
(постійна поясна петля ще не готова на фото тимчасовий кусочок кожі). знизу зробив петельку для фіксації шнуром до ноги.
Ножни по суті своїй вийшли надійні, тихі, з надійною м*якою фіксацією. Дешеві. Ну й коряві.
хотів подивитись взагалі що вийде - бо не знав...
з конструктивних невирішених проблем вважаю: складку над вкладишом. Розрізання кожаного вістя при доставанні та зануренні. у вкладиші перехід від плоского в конус - ще треба буде попрацювати над цим.
Ну й десь набратись мотивації на акуратність, і кудись діти роз...ство.

{0_2}
Понял - буду молчать и стараться..