Мастер-нож

Наводил порядок в гараже и обнаружил такой вот брусок
(http://s.io.ua/img_aa/small/2878/61/28786130_0.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/large/2878/61/28786130.jpg) (http://s.io.ua/img_aa/small/2878/61/28786131_0.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/large/2878/61/28786131.jpg)
Из всего, что можно на нем прочитать - Абразивный брусок микрокорунд для правки бритв
Кто знает, что за брусок и его абразивные характеристики?

 : )Совіцький ширпотреб може бути яким завгодно. Але, якщо добре повозитись з його вирівнюванням, то вийде досить пристойний камінчик, як правило, дуже агресивний.
   Чи варто тобі, в столиці наших абразивів, з ним трахатись. Віддай мені, краще :)) -:)-:)

Не поверишь, у нас даже на барахолке нет "местных" брусков!!!    Только Топекс.... Сам удивляюсь....

А вопрос остается открытым....

Есть парочка таких, один протестировал, второй нецелованный в коллекцию. Брусок мягкий, легко дает обильную суспензию. Оптимален для твердых углеродок. Нержой будет очень быстро смыливаться, быстрорез заточить как хотелось не удалось опять же из-за агрессивной суспензии. Надпись на упаковке вводит в заблуждение - по современным понятиям камень совершенно не доводочный, а заточный.
Также встречается в упаковке в бело-красном исполнении и с указанием зернистости - 10 микрон.
(http://s44.radikal.ru/i103/1408/c6/9e49cdcd85bbt.jpg) (http://radikal.ru/fp/0c05436a1b38490383d62204fc7631f1)
(http://s019.radikal.ru/i639/1408/2d/36dcd15b1a4ct.jpg) (http://radikal.ru/fp/ebf4c14c75244ad48348a9da0a740932)

т.е. этот брусок предположительно 10мкм?

Думаю, да. Но характер работы специфический из-за мягкой связки - камни с одним зерном, но разной связкой работают совершенно различно. Как уже писал, камень не универсальный, для кухонной нержи не годится.

А чем посоветуешь его притереть?

Олег, камень мягкий и достаточно тонкий, можно на собственной суспензии. Если сразу не получится, то можно принудительно его намылить более грубым твердым камнем и перенести намыленного на стекло, дальше само пойдет.

Микрокорунд для правки бритв. 10 мкм. Хороший камушек. Я на ганзе когда- то делал ставнительную фотосессию его и кинга J6000 в теме о заточке бритв.
Были двухсторонние микрокорунды ещё. И у меня в коллекции есть двусторонний. Абразивную способность  второй стороны не знаю, но точно грубее 10 мкм.
Есть уменя такая партия - ограниченная партия новых коллекционных микрокорундов из 15 - ти штук.  Чуть позже буду продавать.

Встречал в сети про двусторонний микрокорунд М14/М7 мкм
http://io.ua/28845155

вот свой привел в порядок
(http://s.io.ua/img_aa/small/2888/63/28886353_0.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/large/2888/63/28886353.jpg)

Олег, ты уже поюзал этот брусочек, или как я - выровнял и в тумбочку положил? Интересует твое впечатление.

Доброго дня всім
Знайшов у дідовій шафі мікрокорунд для правки бритв
(http://i.piccy.info/i9/1c98c6eef34e90cdbc0c956c2b7f4434/1459504710/21928/958405/WP_20160328_20_21_26_Pro_1__500.jpg)
Хотів би використати при заточці ножів але він тріснутий
(http://i.piccy.info/i9/6250e69b1eca009956811d8e28e41076/1459504749/19789/958405/WP_20160328_20_21_34_Pro_1__500.jpg)
(http://i.piccy.info/i9/676ec4440f38dcba7396a47d8950fd72/1459504774/17214/958405/WP_20160328_20_21_54_Pro_1__500.jpg)

       Чи можна його склеїти, чи підрівняти... порадьте як вийти з ситуації,
і можливо хтось підскаже яка + - зернистість (М чи grit) у такого камінця ???

скорее всего 10 микрон. Склеить конечно можно но место склейки может стучать по рк что на этом этапе уже чревато( Про этот камень довольно много написано на этом форуме

можно склеить, потом подровнять на камне.

Можна точити і на меньшому шматку, правда все залежить від техніки.

Дякую всім за відповідь
підкажіть чим краще склеювати?
Епоксидка, універсальний Akfix 202 Contact, супер-клей ?

Склеить можно, а КАК использовать склеенный? Если он вдоль лопнул, или по толщине (с таким я не раз сталкивался), или же хотя бы под углом 20-25 к направлению движения по длине камня, то ещё как - то можно спокойно приловчиться.
Не склеивайте, снимите фаску по торцам и пользуйтесь таким размером, как уже написал nrynry. Любой клей сделает шов гораздо более тверым, чем сам камень и в этом месте постоянно будет возникать проблема с проводкой по нему инструментом.  Даже если его теоретически(!) получится склеить так, чтобы клей не выходил на рабочие поверхности - останется неудобный стык.

Як вивести торець в рівну лінію? Камінці затискаю з торців у "аля-апекс" - підтесати торець на дзеркалі?
Порадьте покрококово як би ви поступили..
Дякую

Якщо ви вже затискаєте його у тіпаапекс, то наклейте його на щось рівне і тверде, на алюмінієвий бланк відповідного розміру. Тріщину не проклеюйте, а просто затисність якомога щільніше з обох сторін. Після проклеювання пройдіться на наждачці, розтягнутій на якомусь твердому притирі і спробуйте. Але якщо при заточці будете чути сторонні звуки з місця шва - викидайте його подалі, або точіть тільки однією стороною. Щодо клею хз, я б спробував навіть на епоксидку посадити.

Спиляти його до рівного кута  90° можна грубою наждачкою. Це досить не складно. Раджу робити це з водою, бо пил може нанести шкоду легеням. Розстілити наждачку і пошовгать. Не так воно вже й довго буде.
Якщо використовувать планується  в апексі, то така длина каменя навіть буде краще, ніж цілого. Вага його та тиск на ріжучу кромку буде меньшим, а рухи каменями такої абразівної здатності потрібні не довгі, а короткі, акцентовані, "на зерно". 

я прорезал каменьцом вдоль среза канавку (получается как шип), цианакрилатом, а потом сошлифовывал на алмазе. не цеплялось, но делать надо аккуратно.

Дякую всім за поради,
наразі склеїв по шву без виходу клею на зовні і притер на вологім наждачнім папері 320
(http://i.piccy.info/i9/898aa83a3e2f63809594a867478ee32f/1460376653/40909/958405/WP_20160411_08_04_28_Pro_1__800.jpg)
сьогодні буду пробувати в роботі,
камінь не фінішний , буде між М20 (64С ст2 ГФ)   і М7(63С ст1 кер)
буду надіятись що "працюватиме" достойно і не псуватиме РК.
Дякую

бедный камень >:(

Я б клинок через цей каньон не ганяв.  Достатньо користуватися двома половинками поперемінно.  Камінчик не завадило б наклеїти на що небудь жорстке.

Де ж враження від роботи? Може нічого путнього не получилося?

Вчора поточив нержавійку 40х13
трохи незручно що такий широкий,
але дає гарну дзеркальну поверхю на РК,
тріщина наразі не докучає.

Поєднання 40х13 та цього каменя не є вдалим.

?  O0

У меня таких камней 2 - старый, купленный для проб, и новый для коллекции. Так вот старый слишком легко давал суспензию, очень мягкая связка. За новый не скажу, но не думаю, что они принципиально отличаются.

Начнём с того, что лично мне известно три вида абразивной способности (14,10,7) мкм и два варианта связки.
Наиболее распостранённый в продаже наблюдал 10 мкм, на фото вроде бы он и есть. Все - пр-ва МАЗ, которого уже нет.
 Очень мягкий, прям сыпучий был 14 мкм - он был тёмного, тёмно-коричневого цвета. не исключаю что на одной нестойкой бысторазрушаемой связке, поэтому..

Суспензії і дійсно досить багато - але таке присутнє у вулканічної зв'язки навіть нових каменів,
після недовгої роботи сам камінь став блискучим як шліфований граніт.
Маю намір трохи поправити кромку на Х12МФ тв. 59-60
Цікаво як поведе себе на цій сталі.

У Вас є більш-менш якісна збільшувалка для контролю якості підводів? Дуже рекомендую використовувати, тим більше при тестових роботах.

Користуюсь лупою Х20,
після М10 рисок вже не бачу і слідкую лише тактильно за заусенцем,
та на відблиск стараюсь добитись рівномірного зняття металу.

по поводу луп - есть китайская 30х. И советских 7х несколько штук. Так вот 7ка раза в полтора сильнее увеличивает чем 30ка китай)

А чому Ви вирішили шо у нього вулканічна зв'язка? Це зовсім не так. Скоріш, це схоже на рєзольну або магнезіальну. 
Ось, робив колись для співбесіди на ганзє, пізніш і на "ножикє", на якому той хрич мене забанив, гггг.

(http://i1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/th_3_zps8e245d37.jpg) (http://s1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/?action=view&current=3_zps8e245d37.jpg)

(http://i1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/th_4380441043F0440055_zpsf6dff72c.jpg) (http://s1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/?action=view&current=4380441043F0440055_zpsf6dff72c.jpg)

(http://i1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/th_4380441043F0440052_zpsce46c884.jpg) (http://s1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/?action=view&current=4380441043F0440052_zpsce46c884.jpg)

(http://i1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/th_IMG_0035_zps763a19cd.jpg) (http://s1050.photobucket.com/albums/s406/stilus2008/MATSUGANA_USSR/?action=view&current=IMG_0035_zps763a19cd.jpg)

Мій камінчик більш коричневий,
порівнюю з вітчизняним:
Модель: 64С Бп 10П.
Брусок: вулкнитовый,
ГОСТ 24-34-83
дуже схожа коричнева рідка суспензія,
при роботі на сухо дає стружку подібну як графіт м'якого олівця.

нема різниці - більш темніший чи меньш. Це камінь 7 або 10 мкм. В мене їх багато є різних відтінків бежево- корічневого кольору. Той, шо 14 - майже чорний та має декілька іншу зв'язку і на вигляд це цілком зрозуміло. Зараз в мене поряд нема того каменя щоб сфоторгафувати, але в мене сумнівів нема.
Шановний, пропоную до порівняння уважно прочитать маркування - наведене Вами свідчить про те, що це камінь абразівною здібністю 100 мкм. Так воно і маркувалось - 10 (100мкм). Звертаю Вашу увагу на той факт що мікрозерно (від 60 мкмі меньш) маркувалося інакше - попереду літера М, а за нею вже абразівна здібність у мкм; тобто- якщо маркувати сабжевий мікрокорунд - то це буде М10 - 10 мкм, але це у десять разів меньш 100мкм. Зв'язка на мікрокорундові та камню з вулканітовою зв'язкою відрізняєтся суттєво, і навіть якщо не маєте мікроскопа то в лупу часову можна побачить чим вони відрізняються. Окрім того - 64С - це маркування карбіду крємнія зеленого, а у Вас навіть на коробці написано, шо то є "мікрокорунд для правки бритов", де ключеве слово "корунд", "мікро" - дрібних фракцій.
Брусок вулканітовий - нехай, але тоді для розуміння його здібностей непогано б було зрозуміть - чому не указано твердість, бо наскіко я пам'ятаю вулканітові круги (а цей брусок напевно вирізаний з круга) мали маркування В,В1,В2,В3 - це відрізняло їх твердість і абразівну здібність відповідно.
Тобто, Ви порівнюєте карбідо- крємнієвий камень абразівною здібностью 100 мкм та мікрокорунд абразівною здібностью 10 мкм. Навіщо Ви це робите?

Насухо з цими каменями працювать - це найхудший варіант. Не треба дихать частками абразіву, це небезпечно.
Стружка... Ну, умовно можна казать що це стружка. Але якщо треба більш точне порозуміння -  то це буде суміш відпрацьованої зв'язки з частинами (фактично стружкою) які зрізають зерна абразиву, та подрібнений і спрацьований абразив - усе загалом.

Так вирішив чисто в порівнянні з Полтавськими камінцем - опис з цінника " Брусок для заточки ножей вулканитовый 64С Бп 10П, є ще і 64С БП М50,  ГОСТ 24-34-83"
відносно подібний колір і при роботі вони дають таку ж коричневу суспензію,
але то було лиш припущення
(http://i.piccy.info/i9/2dbdbdf1df3e009a0efee4733381c55c/1464705012/4668/958405/1419684056552_240.jpg)

кому верить? глазам или маркировке? )

Извиняюсь, о чем спор? Вулканит это резина. Попробуйте поводить им по бумаге (пластику, металлу), должны оставаться катышки как от самого обыкновенного ластика. Бакелит (он же резол) имеет характерный запах жженой пластмассы.

Ну, з камінням 100 мкм та 50 мкм - то дійсно, вулканіт і я навіть уявляю хто їх різав.
Але - навіщо їх порівнювать з мікрокорундом М10? Яка мета?

Поддерживаю, тоже пробовал править кухонники из 40х13 такими камнями, я их понакупил несколько штук, но совсем не идет заточка ними.

А расскажите пожалуйста каким образом Вы его применяете, какой цикл заточки.

Та никак не применияю - лежат в  ящичке, ждут пока мне кто-то  расскажет как порезать линейку на зажим для точилки -  позавчера  приехала большая метровая линейка СССР на пружины для зажимов. А вручную попробовал точить - сразу слизывается РК (((

Тогда как Вы сделали такой вывод, что эти камни на подходят для заточки ножей из 40х13? Получается "на читал, но осуждаю!" ?   ;D

Ножницами по металлу, старыми советскими, я ими прекрасно режу.

Я пробовал править РК вручную этими камнями. В моих руках РК сразу становиться заваленой,  тупой и приходится точить заново. А если взять зеленый карбид кремения - то получается  намного лучше и РК не валиться и рукам  более понятно, как происходит заточка.

copigor,  Спасибо!
наверняка на современном шпателе  и совдеповском метре стали разные, а  поскольку метр длинный - то попробую!

Дело не в абразиве, а в твердости связки, которая его удерживает. Как правило, финишный камень должен быть твердым, то есть очень слабо отдавать суспензию, избыток которой заваливает кромку, размывая металл. То есть риска нарезается, суспензия чернеет, а остроты вроде и не прибавляется. На самом деле, для правки бритв лучше применять твердый сланец, а микрокорунд (при желании) использовать на стадии заточки.

Sammler, спасибо за пояснения!

Вот как раз учитывая то, что на финишном мягком камне моет выделиться суспензия, понимая это, медовая правильные переход на  ХОРОШИЙ финишный камень небольшим количеством тонкой мелкодробящейся суспензии можно получить и прекрасный вариант доводки, и высокую остроту.  Такой метод хорош при использовании тонких оксиалюминиевых камней, хороших тонких природных камней типа сланцев или тоиси; и наконец притиров с тонкими порошками.  Поскольку все эти методы требуют наличия навыков заточки, опыта и понимания происходящих процессов - то да, новичкам не рекомендуется. К сожалению для обретения опыта лучше на финиш иметь твёрдые камни, дающие малое количество суспензии.

Микрокорунд обсуждаемый, как и писалось выше, по абразивным свойствам не дотягивает до финишного камня - ни для бритв, ни для ножей. Хотя, может быть финишным для ножей из сталей с большим содержанием легирующих добавок, которые приводят к появлению в составе сплава (стали) приличного количества твёрдых карбидов -  вольфрама, ваннадия.